1980 р., напередодні створення музею Бойової слави.
Слідопити школи, ветерани дивізії, Шмаль М. Г. - директор школи ,
Шевченко Т. М. – керівник КІДу
.
Відкриття музею- 8 травня 1981 року.
Музей бойової слави 2017-2018р.р.
Екскурсії, які проводить директор - Марчук Олександр Сергійович
Керівник музею Шевченко Тетяна Миколаївна та екскурсовод Шевченко Анастасія.
Експонати музею
 | ||||
Експозиція 1. Друга
світова війна на території колишнього
Радянського Союзу
|
- Ніхто не забутий, ніщо не забуте…
22 червня 1941 року – трагічна дата в пам’яті україського народу. Багато страждань та горя переніс наш Хмільник. 77 разів зацвітали сади на нашій землі, буяло життя у всій своїй красі. Але пам'ять не милосердна і, начебто, випробовуючи межу людських сил, вона гірким болем вривається в саме серце українців.
Саме в цей день юні музеєзнавці ЗОШ І-ІІІ ст. №2 разом із заступником директора з виховної роботи Антоняк О. В. та керівником музею Шевченко Т. М. прийшли до Вічного вогню із квітами в руках. І хоч війна вже давно відійшла у минуле, наші діти здатні зрозуміти значення трагічних подій Другої світової , пропустити їх через свою душу, залишити у своїй пам’яті . Злегка, мов до живого, доторкаються дитячі пальці до холодного граніту, на якому висічені прізвища хмільничан, що полягли на полі бою, загинули від рук нелюдів-нацистів в роки Другої світової війни. І крізь гіркий туман непрошених сліз виринають у пам’яті слова «Ніхто не забутий, ніщо не забуте…»
Подорожі:
Мандри під ореолом історії
Невмирущі джерела історії… Мальовничі Подільські Товтри ваблять зір, манять своїми краєвидами та ховають у нетрях загадкової краси імена загиблих воїнів-подвижників. Нещодавно члени гуртка «Юні музеєзнавці» ЗОШ І-ІІІ ст. №2 подолали майже п’ятисоткілометрову відстань у незвично цікавій та пізнавальній мандрівці до села Вікторівка Чемировецького району Хмельницької області, де знаходиться могила Героя Радянського Союзу Олійника Василя Петровича. Невипадково юні дослідники та пошуковці вибрали це місце ключовою точкою свого маршруту. Адже саме пошуковий запал музейних знавців із ЗОШ І-ІІІ ст. №2 та голови ради ветеранів 276 Темрюкської стрілецької дивізії Савченка Андрія Євгенійовича вилився у справжнісіньке історичне відкриття: написавши сотні листів і провівши чимало зустрічей, вони розшукали цього Героя, відкрили його ім’я для увіковічення у пам’яті народній. Ця подія відбулася у 1982 році.
Тож село Вікторівка стало для школярів осередком пошани і уславлення подвигів воїнів-звитяжців Другої світової війни. Там екскурсоводів гостинно зустріли староста громади й місцеві мешканці, а також дочка відшуканого Героя Валентина Василівна Олійник, яка розповіла учням маловідомі епізоди з життя та історії бойових подвигів свого батька. Діти прибули у село Шидлівці, де мали теплу й наснажену позитивом зустріч зі своїми однолітками – наших мандрівників радо вітали у місцевій школі. Ніби у колі великої й дружної родини, учні обмінювалися досвідом пошукової роботи, дізнавалися від своїх новоспечених друзів цікаві факти й просто по-дитячому весело спілкувалися, адже Шидлівецька школа нараховує усього лише 45 учнів. Незвичайна творча нарада постановила: юні гості із Шидлівців відвідають Хмільник у червні та матимуть екскурсію до музею Бойової слави ЗОШ І-ІІІ ст. №2. На шляху наших музеєзнавців розкинулося привітне курортне містечко Сатанів, відоме своїми цілющими водами й розкішними бурхливими водоспадами. Діти із задоволенням пили лікувальну воду й відпочивали, граючи у рухливі ігри, у лісовому масиві «Два олені» поблизу Сатаніва. Учасникам екскурсії пощастило спостерігати дивовижне природне явище: озеро із плавучими островами. Також учні потрапили на місце поховання знаменитого народного месника У. Кармелюка у Летичеві. Екскурсійна подорож та новий досвід для музейних гідів виявилися надзвичайно захопливими. Вони познайомилися з приємними й щирими людьми, здобули корисні знання та масу яскравих позитивних вражень, а ще – налагодили місточки співпраці для подальших пошукових досягнень.
Немає коментарів:
Дописати коментар